«Що ти знаєш про ВІЛ-інфекцію та СНІД?» (відповіді на анкету)

1. Твердження «Терміни ВІЛ і СНІД означають одне й те саме».

Правильна відповідь: НІ.

Терміни «ВІЛ» і «СНІД» не є синонімами. ВІЛ – це вірус імунодефіциту людини, він викликає ВІЛ-інфекцію. СНІД означає синдром набутого імунодефіциту – це одна зі стадій ВІЛ-інфекції. В людей, які живуть з ВІЛ, не на всіх стадіях захворювання спостерігається порушення стану імунної системи, тобто є імунодефіцит. Тому не в усіх ВІЛ-інфікованих розвивається СНІД. Сучасне лікування ВІЛ-інфекції дозволяє запобігти руйнуванню імунної системи і розвитку СНІДу або сприяє відновленню імунітету. У випадках відновлення імунітету в людини зникають симптоми СНІДу, але вона залишається ВІЛ-інфікованою. 

2. Твердження «ВІЛ може жити в організмі людини багато років, не викликаючи ніяких симптомів».

Правильна відповідь: ТАК.

У багатьох ВІЛ-інфікованих людей не проявляються жодні симптоми аж до пізніх стадій захворювання. Насправді, вірус може жити в Вашому організмі впродовж аж 10 років, або й більше, не викликаючи жодних очевидних проявів. Надмірна втома, діарея, нудота, блювота, лихоманка та виснаження можуть бути серед симптомів, які хворі відчувають на пізніх стадіях – коли хвороба вже прогресувала. Ці симптоми зазвичай викликані опортуністичними інфекціями, з якими ослаблена імунна система не змогла боротись.

3. Твердження «За зовнішнім виглядом людини можна визначити, чи є вона носієм ВІЛ-інфекції і хворою на СНІД».

Правильна відповідь: НІ.

ВІЛ неможливо визначити за зовнішнім виглядом. Фахівці стверджують, що кожна друга ВІЛ-інфікована людина не здогадується про свою хворобу. Від моменту зараження ВІЛом до вираження симптомів СНІДу може пройти понад 10 років. Виявити проблему може лише спеціальний аналіз крові на ВІЛ.

4. Твердження «На СНІД може захворіти тільки секс-працівниця чи наркозалежна людина».

Правильна відповідь: НІ.

Передача ВІЛ (а отже і можливість захворювання на СНІД) здійснюється наступними шляхами:

Статевим – при гомосексуальних чи гетеросексуальних статевих контактах (під час анального, вагінального та орального сексу).

Парентерально (ін’єкційно, через кров та інші біологічні рідини) – після переливання інфікованої цільної крові або її компонентів; нестатеве зараження через пошкоджені шкіру і слизові оболонки людей, що контактують з кров’ю або деякими секретами (слизом з піхви, грудним молоком, спермою, виділенням з ран, спинномозковою рідиною і ін.) хворих на ВІЛ-інфекцію; при використанні забруднених шприців, інструментарію; при пересадці інфікованих органів, кісткового мозку, тощо.

Перинатальним шляхом від матері до дитини – вертикальний шлях (внутрішньоутробно через плаценту від ВІЛ-інфікованої матері; під час пологів – при контакті плоду з інфікованою кров’ю або секретами матері, або при заковтуванні плодом материнської крові або інших рідин) та горизонтальний (інфікування дитини при вигодовуванні грудьми або грудним молоком ВІЛ-інфікованої матері).

5. Твердження «Зараження ВІЛ можливе через рукостискання, дотики, обійми».

Правильна відповідь: НІ.

ВІЛ-інфекція не може бути перешкодою спільному проживанню, використанню предметів побуту, посуду та ін. Всі види побутових контактів – рукостискання, дотики, обійми є цілком безпечними.

6. Твердження «Зараження ВІЛ-інфекцією можливе, якщо пити з однієї склянки з ВІЛ-інфікованою людиною».

Правильна відповідь: НІ.

ВІЛ не може передатися зі слиною, потом і сльозами. Вірус дійсно може перебувати в цих біологічних рідинах, проте кількість його в них невелика, тому ризик зараження в звичайних умовах відсутній. Наприклад, щоб доза вірусу в слині стала достатньою для інфікування, необхідно три літри слини, якщо слина буде з домішкою крові, то десять мілілітрів. Якщо говорити про піт, то для зараження потрібна ціла ванна поту, а сліз – цілий басейн.

7. Твердження «Зараження можливе під час користування засобами для гоління, зубною щіткою ВІЛ-інфікованої людини».

Правильна відповідь: ТАК.

Існують побутові ситуацій, при яких кров однієї людини може попадати на пошкоджену шкіру або слизові оболонки інших: зокрема, при спільному користуванні зубними щітками, лезами для гоління, та гребінцями (особливо з гострими зубчиками), при татуюванні та пірсингу, якщо їх роблять в кустарних умовах. Манікюр та педикюр також можуть бути ризикованим, так само, як традиційний ритуал братання (коли обидві особи навмисно роблять невеликі розрізи на шкірі та торкаються ними так, щоб їхня кров змішалася).

8. Твердження «ВІЛ-інфікована жінка може народити здорову дитину».

Правильна відповідь: ТАК.

Вагітна жінка, інфікована ВІЛ, може народити здорову дитину. За умови відсутності профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини ризик інфікування дитини складає 35 %. Програма профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини дозволяє суттєво знизити цей ризик. Стратегічним завданням цієї програми є зниження ризику передачі ВІЛ від матері до дитини до 1–2 %, що надасть можливість майже всім ВІЛ-інфікованим жінкам мати здорових дітей.

9. Твердження «Невпорядковані статеві стосунки без використання презерватива можуть призвести до ВІЛ-інфікування».

Правильна відповідь: ТАК.

Статевий шлях – один із трьох основних у передачі вірусу імунодефіциту людини.

10. Твердження «Люди піддають себе ризику заразитися ВІЛ-інфекцією, використовуючи чужі голки при татуюванні».

Правильна відповідь: ТАК.

Під час татуювання, пірсингу, інших проколів шкіри з метою модифікації тіла необхідно використовувати одноразові інструменти, так як вже використані можуть містити залишки крові ВІЛ-інфікованої людини; ін’єкційний шлях – один із трьох основних у передачі вірусу імунодефіциту людини.

11. Твердження «Людина може заразитися ВІЛ-інфекцією від комариного укусу».

Правильна відповідь: НІ.

Випадків інфікування через укуси комарів або інших комах не зареєстровано. Крім того, вважається, що комар не може бути джерелом зараження, тому що при укусі він упорскує людині не кров попередньої жертви, а власну слину.

12. Твердження «Існує вакцина, яка може запобігти інфікуванню ВІЛ».

Правильна відповідь: НІ.

На жаль, не існує. Вчені багатьох країн світу працюють над створенням такої вакцини. Однак ефективність наявних наукових розробок ще не доведено. Впровадження таких вакцин у практичну медицину є питанням майбутнього, а не сьогодення.

13. Твердження «Люди з ВIЛ забезпечуються лiкуванням i мають можливiсть сьогоднi жити нормальним життям».

Правильна відповідь: ТАК.

В Україні створені центри анонімної та безкоштовної консультації, де є можливість пройти тест. Знання про наявність хвороби дає можливість своєчасно почати адекватне лікування та попередити її розвиток і прогресування. Ефективність лікування полягає в тому, що зменшується кількість вірусу в крові. Таким чином, заражена вірусом людина може жити звичайним життям.