Презентація

Профілактика кібербулінгу у підлітково-молодіжному середовищі

Кібербулінг – це використання інформаційних та комунікаційних технологій (електронної пошти, мобільного телефону, особистих інтернет-сайтів), для навмисної, неодноразової та ворожої поведінки особи або групи, спрямованої на образу інших людей. Це переслідування повідомленнями, що містять різного роду образи, залякування, а також публікація негативної інформації в інтернет-просторі.

Основна мета кібербулінгу – нанесення психологічної шкоди особистості, а також руйнування її соціальних відносин.

Основні риси кібербулінгу:

• всі дії, які спрямовані проти особистості, відбуваються у відкритому публічному просторі Інтернету;
• анонімність переслідувача, який може виступати під вигаданим ім’ям;
• безперервність, оскільки цькування і тиск через Інтернет може відбувається постійно;
• кібербулінг НЕ піддається повному контролю з боку кривдника, так як навіть якщо він захоче припинити протиправні дії проти жертви, його співучасники можуть їх продовжувати.

Основні причини кібербулінгу:

• комплекс неповноцінності;
• суперництво, прагнення до переваги;
• заздрість;
• помста;
• розвага;
• конформізм;
• нерозвинена емпатія;
• проблеми у взаєминах з найближчим оточенням (батьками, однолітками);
• невміння конструктивно вирішувати конфлікти;
• індивідуально-особистісні особливості (акцентуації характеру, агресивність, замкнутість, недовіра до оточуючих, підвищена тривожність та ін.).

Всі перераховані вище причини взаємопов’язані одна з одною. (Наприклад, підліток, відчуваючи почуття власної неповноцінності, заздрить своїм більш успішним одноліткам, при цьому його охоплює бажання помститися і прагнення до переваги над оточуючими).

Основні форми кібербулінгу.

1. Перепалки (Флеймінг) – обмін короткими емоційними репліками між двома і більше людьми, який відбувається, як правило, в публічних місцях мережі, іноді перетворюючись в затяжний конфлікт.
2. Нападки, постійні виснажливі атаки – повторювані образливі повідомлення (на смартфон, в чатах і форумах, в онлайн-іграх), спрямовані на жертву.
3. Наклеп – поширення образливої і брехливої інформації: текстових повідомлень, фото, пісень, які часто мають сексуальний характер.
4. Самозванство, перевтілення в певну особу – переслідувач позиціонує себе як жертву, використовуючи її пароль доступу до аккаунта в соціальних мережах, і здійснює від імені жертви негативну комунікацію.
5. Ошуканство – отримання конфіденційної персональної інформації та її поширення в мережі Інтернет або передача тим, кому вона не призначалася.
6. Відчуження (остракізм, ізоляція) – ігнорування «жертви» – видалення зі списку друзів у соціальних мережах, відсутність зворотного зв’язку, тощо.
7. Кіберпереслідування – приховане стеження за «жертвою» з метою організації нападу, заподіяння шкоди здоров’ю особистості.
8. Хеппіслепінг – відеозйомка будь-яких дій, спрямованих проти «жертви» або дискредитують її, з подальшим поширенням різними каналами.
9. Відкрита загроза фізичної розправи – прямі або непрямі загрози заподіяння тілесних ушкоджень або вбивства.

Психологічні та соціально-психологічні наслідки впливу кібербулінгу:

• погіршення здоров’я і соціальних контактів;
• постійне почуття тривоги і страху, що може призвести до сильних головних болів, зниження імунітету, загального фізичного стану;
• порушення пізнавальних процесів (пам’ять, увага);
• різке зниження успішності в навчанні;
• небажання спілкуватися з людьми;
• суїцидальні думки та наміри.

Поради підліткам, що зіткнулися з кібербулінгом і цькуванням в інтернеті:

1. Важливо не реагувати ні на які повідомлення або пости, написані про вас, якими б болючими або неправдивими вони не були. Відповіді лише погіршать ситуацію і спровокують реакцію, яку і чекають хулігани.
2. Дуже важливо не мстити, щоб самому не стати хуліганом. Помста лише погіршить проблему і призведе до серйозних юридичних наслідків. Якщо ви не хочете говорити щось особисто, не кажіть і онлайн.
3. Важливо створити докази знущання і буллінгу. Для цього збережіть текст образливого повідомлення у вигляді скріншоту сторінки, наприклад, а потім розкажіть про це дорослому, якому довіряєте: члену сім’ї, викладачу, класному керівникові або психологу.
4. Повідомте про загрозу нанесення шкоди і про неприйнятні сексуальні повідомлення в поліцію.
5. Будьте непохитні. Кібербулінг рідко обмежується одним або двома інцидентами. Найчастіше він проявляється у вигляді безперестанних атак на вас досить тривалий час. Тому, подібно до наполегливості хуліганів, будьте самі наполегливі та повідомляйте про кожен інцидент цькування до тих пір, поки вони не припиняться.
6. Запобігайте комунікації з хуліганами, заблокувавши адресу електронної пошти, мобільний телефон і видаливши контакт в соціальних мережах. Повідомте про їх активність інтернет-провайдеру, в соціальні медіа або на веб-сайт, на якому ви стали мішенню.
7. Зверніться до організацій за посиланнями:

Урядова консультаційна лінія з питань безпеки дітей в Інтернеті – набрати 1545, далі обрати «3». Працює 24/7. Дзвінки безкоштовні.

Чат-бот проєкту #stop_sexтинг з можливістю відправити власне запитання – на сайті https://stop-sexting.in.ua/chatbot/ або у телеграмі @StopSextingBot

Отримання дітьми психологічної консультації:

Національна дитяча гаряча лінія – безкоштовно подзвонити за номером 116 111

(з понеділка по п’ятницю, з 12:00 до 20:00)

Організація Teenergizer – консультації за принципом «рівний-рівному» або з психологом безкоштовно і конфіденційно – teenergizer.org/consultations

Видалення контенту із зображенням сексуального насильства над неповнолітньою особою: https://stop-sexting.in.ua/send/

Онлайн звернення до кіберполіції: https://ticket.cyberpolice.gov.ua