Викладачкою філологічних дисциплін Вірою Валеріївною Сіорою за участю завідувачки бібліотеки КЛК ХНУВС Ніни Володимирівни Попової 12 травня 2023 року для курсантів першого курсу навчальної групи ТПМдбср-22-1 було проведено бінарне заняття з навчальної дисципліни «Українська література» за темою «Микола Хвильовий (Фітільов). Життєвий і творчий шлях. Провідна роль  у літературно-мистецькому житті 1920-х років. Романтичність світобачення. Участь у ВАПЛІТЕ, у дискусії 1925-1928 рр.».

Курсантам було запропоновано з’ясувати особливості української прози першої третини XX ст.; ознайомитись із життєвим і творчим шляхом М. Хвильового; розглянути причини літературної дискусії. Епіграфом заняття стала цитата Миколи Хвильового: «Невже я зайвий чоловік тому, що люблю безумно Україну?».

Ніна Володимирівна долучилася до обговорення теми, розповівши здобувачам освіти про те, що приводом до дискусії стала стаття Миколи Хвильового «Про «сатану в бочці», або про графоманів, спекулянтів та інших просвітян», що центральним питанням дискусії було: «Бути чи не бути українській літературі як самобутньому мистецькому явищу в контексті світового духовного розвитку?», зосередивши увагу слухачів на тому, що величезні аудиторії збирали диспути у Всенародній бібліотеці України в Києві 24 травня 1925 та в Будинку ім. Василя Еллана-Блакитного в Харкові 21 лютого 1928 року.

Завідувачка бібліотеки зацікавила своєю розповіддю курсантів, які активно відповідали на запитання, обговорювали  гасла, що були сформульовані в ході літературної дискусії 1925-1928 р.р.: «Геть від Москви!» та «Дайош Європу!». Заняття було цікаве, змістовне, насичене диспутивним обміном думками.

На жаль, літературна дискусія 1925-1928 рр. закінчилась для її учасників «червоним терором». Але навіть через 100 років згадані  гасла не втратили актуальності! Загалом те, що книга може бути зброєю, вже для багатьох стало зрозумілим. Адже між рядками можна чимало всього заховати. Та й недаремно окупанти, захопивши якусь українську територію, «мітять» її російською ідеологією: змінюють вказівники на російськомовні, вилучають українські книжки. Та попри все, заняття закінчилося на позитивній ноті  про віру в якнайшвидшу  Перемогу!